Изучены результаты обследования 377-ми больных с хронической сердечной недостаточностью (ХСН), ассоциированной с ишемической болезнью сердца в соединении с хроническими обструктивными заболеваниями легких (ХОЗЛ), используя методы М- и В-эхокардиографии, допплерэхокардиографии, холтеровского мониторирования ЭКГ, бодиплетизмографии, спирометрии, пульсометрии. Установлено, что степень выраженности диастолической дисфункции левого желудочка (Ж) таких больных зависит от стадии и типа, профиля ремоделирования ЛЖ, вентиляционных нарушений и гипоксемии. У каждого больного с ХСН ишемической этиологии в соединении с ХОЗЛ была выявлена какая-либо степень диастолической дисфункции ЛЖ. Доказана необходимость ее определения с целью проведения дифференцированной медикаментозной коррекции давления наполнения ЛЖ.

Изучены диастолические функции правого желудочка у 310-ти пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХН), ассоциированной с ИБС и артериальной гипертензией в сочетании с хронической обструктивной болезнью легких и установлены зависимости профиля ее изменения от стадии и типа ХСН с использованием методов допплерографии, холтеровского мониторирования ЭКГ, бондиплетизмографии, спирометрии и пульсометрии. Установлено, что в случае ХСН I стадии левостороннего типа преобладает нарушение релаксации правого желудочка, при появлении застойных изменений в малом круге и тотальной ХСН доминируют псевдонормальный и рестриктивный типы, независимо от повышения внутригрудного давления.

Разработаны критерии диагностики систолической дисфункции левого желудочка при хронической сердечной недостаточности II - IV ФК NYHA у 310-ти больных ишемической болезнью сердца (ИБС) и артериальной гипертензией (АГ) в сочетании с хроническими обструктивными болезнями легких (ХОБЛ). Во время проведения исследования больные были разделены на 3 группы: 1-я - 92 пациента с артериальной гипертензией (АГ) в сочетании с ХОБЛ; 2-я - 104 пациента с ИБС в сочетании с ХОБЛ и 3-я - 114 пациентов с ИБС и АГ в сочетании с ХОБЛ с применением методов: одно- и двумерной эхокардиографии, холтеровского мониторирования ЭКГ, бодиплетизмографии, спирометрии и пульсоксиметрии. Установлено, что ФВ ниже 50 % отражает наличие систолической дисфункции левого желудочка, но более специфическими (100 %) и чувствительными (100 %) параметрами, независимыми от уровня нагрузки левого желудочка, являются показатели (стресс-корректированное сокращение медиального слоя стенки меньше 89 % и отношение циркулярного конечно-систолического стресса стенки к индексу конечно-систолического объема левого желудочка меньше 5,0 сл. ед.), которые "срабатывают" даже при ФВ больше 50 %.

Охарактеризовано основні природжені та набуті клініко-електрокардіографічні синдроми. Розглянуто клінічні прояви, етіологію, патогенез, класифікацію, ЕКГ-критерії, критерії диференційної діагностики, патогенетичне лікування цих синдромів. Показано діагностичну цінність електрокардіографії та добового моніторування ЕКГ (електрокардіограм) під час обстеження хворих з бради- та тахікардіями, синкопальними станами, високим ризиком раптової смерті. Особливу увагу приділено диференційній діагностиці гострого коронарного синдрому.

Охарактеризованы основные врожденные и приобретенные клинико-электрокардиографические синдромы. Рассмотрены клинические проявления, этиология, патогенез, классификация, ЭКГ-критерии, критерии дифференциальной диагностики, патогенетическое лечение этих синдромов. Показана диагностическая ценность электрокардиографиии и суточного мониторирования ЭКГ (электрокардиограмм) при обследовании больных с бради- и тахикардиями, синкопальными состояниями, высоким риском внезапной смерти. Особое внимание уделено дифференциальной диагностике острого коронарного синдрома.

Проаналізовано особливості гострого коронарного синдрому, синдрому гострого ушкодження легенів і гострого респіраторного дистрес-синдрому, інфаркту міокарда (ІМ), нестабільної стенокардії (НС) та ІМ без персистувальної елевації сегмента (ПЕС) ST (дрібновогнищевий і субендокардіальний гострий ІМ), антитромботичної терапії НС та гострого ІМ без ПЕС ST. Увагу приділено гіпертензивним та аутоімунним кризам, гострій серцевій недостатності, порушенню серцевого ритму та провідності, тромбоемболії легеневих артерій, загостренню бронхіальної астми. Висвітлено питання клініки та лікування синкопальних станів за деяких форм церебральної і соматичної патології. Описано особливості дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, шлунково-кишкових кровотеч, септичного шоку, коматозних станів у разі цукрового діабету, гострої печінкової та ниркової недостатності.

Розглянуто проблему підвищення ефективності діагностики і лікування хронічної серцевої недостатності (ХСН) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) шляхом застосування діагностичних критеріїв, створених на основі доплерохокардіографічного аналізу ремоделювання серця. Розроблено нові підходи до лікування комплексом медикаментозних препаратів з кардіопульмональним протекторным ефектом. Розроблено стратифікацію хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ на клініко-гемодинамічні групи залежно від стадії, типу ХСН і переважної симптоматики ураження серця чи легень.

З метою вивчення структурно-функціональних змін правого передсердя у разі хронічної серцевої недостатності (ХСН) обстежено 310 хворих на ІХС і АГ у поєднанні з хронічними обструктивними хворобами легень. Усім хворим проведено ехокардіографію та доплерографію. Визначено послідовність зміни функції правого передсердя як провідника, резервуара та насоса залежно від стадії і типу ХСН, а також домінуючого ураження легень або серця.

З метою розробки критеріїв діагностики змішаної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) у разі хронічної серцевої недостатності (ХСН), асоційованої з ішемічною хворобою серця (ІХС) та артеріальною гіпертензією (АГ) у поєднанні з хронічними обструктивними хворобами легень (ХОХЛ), обстежено 310 хворих. Згідно з аналізом фракції викиду лівого шлуночка (ФВлш), доплерографічного індексу (ТЕІ) та визначення діастолічних показників доведено співіснування систолічної та діастолічної дисфункції ЛШ і розроблено підхід до діагностики змішаної дисфункції ЛШ у даної категорії хворих. Комплексне застосування показників ФВлш і ТЕІ дозволяє своєчасно діагностувати змішану дисфункцію ЛШ у разі ХСН у хворих на ІХС і АГ у поєднанні з ХОХЛ.

З метою визначення частоти, вірогідних механізмів і впливу на виживаність мітральної регургітації (МР) обстежено 310 хворих на хронічну серцеву недостатність, асоційовану з ішемічною хворобою серця й артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень. Згідно з даними доплерехокардіографії, МР зареєстровано у 27,1 % випадків, з них у 64,3 % у постінфарктному періоді, що пов'язано з дислокацією та дисфункцією папілярних м'язів і прилеглого до них міокарда за умов вираженої дилатації лівого шлуночка. Трирічна смертність хворих з МР становить 36,9 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-5

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования - определение направлений изменения геометрии левого желудочка (ЛЖ) при ХСН у больных артериальной гипертензией (АГ), ИБС и ХОБЛ в зависимости от выраженности клинических признаков ХСН и тяжести ХОБЛ согласно рекомендациям Американского общества по эхокардиографии и Европейской ассоциации по визуализации сердца (2015). Обследованы 67 больных с ХСН, ассоциированной с АГ и стабильной ИБС в сочетании со стабильной ХОБЛ. В результате исследования выявили различные типы геометрии ЛЖ: концентрическую гипертрофию ЛЖ (ГЛЖ), эксцентрическую ГЛЖ, смешанную ГЛЖ, дилатационную ГЛЖ, развитие которых зависит от уровня артериального давления, фиброзных и ишемических изменений миокарда, первичной доминирующей болезни - АГ, ИБС или ХОБЛ.

Мета дослідження - аналіз якості життя пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) залежно від клінічних груп ХОЗЛ та структурно-функціональних показників серця. У дослідженні взяли участь 70 чоловіків з АГ у поєднанні з ХОЗЛ з клінічними групами A, B, C, D, які увійшли до основної групи і 30 практично здорових осіб - група контролю. Якість життя (ЯЖ) пацієнтів оцінювали за допомогою опитувальників Short Form Mіdical Outcomes Study (SF-36) та State George Respiratory Questionnaire (SGRQ). Аналіз опитувальника SF-36 продемонстрував зміни ролі фізичних проблем та загального стану здоров'я у клінічній групі C, встановлені за рахунок впливу тяжкості АГ. Погіршення психологічного компоненту зумовлене зниженням показників життєвої активності у клінічній групі B і C та рольового емоційного стану у клінічній групі C, що свідчить про вплив вираженості бронхіальної обструкції ХОЗЛ та ступеня АГ у даній групі пацієнтів. Згідно з SGRQ, найбільш виражена симптоматика та вплив захворювання на загальний стан організму відзначається у пацієнтів клінічної групи D. Заключення: у пацієнтів з поєднаною патологією АГ та ХОЗЛ достовірно знижені всі показники психічного та фізичного здоров'я. Встановлено взаємообтяжливий вплив обмеженої фізичної та психологічної життєдіяльності організму на стан гемодинаміки, що проявляється зміною структурно-функціонального стану серця у пацієнтів з АГ у поєднанні з ХОЗЛ.

Мета дослідження - аналіз якості життя пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) залежно від клінічних груп ХОЗЛ та структурно-функціональних показників серця. У дослідженні взяли участь 70 чоловіків з АГ у поєднанні з ХОЗЛ з клінічними групами A, B, C, D, які увійшли до основної групи і 30 практично здорових осіб - група контролю. Якість життя (ЯЖ) пацієнтів оцінювали за допомогою опитувальників Short Form Mіdical Outcomes Study (SF-36) та State George Respiratory Questionnaire (SGRQ). Аналіз опитувальника SF-36 продемонстрував зміни ролі фізичних проблем та загального стану здоров'я у клінічній групі C, встановлені за рахунок впливу тяжкості АГ. Погіршення психологічного компоненту зумовлене зниженням показників життєвої активності у клінічній групі B і C та рольового емоційного стану у клінічній групі C, що свідчить про вплив вираженості бронхіальної обструкції ХОЗЛ та ступеня АГ у даній групі пацієнтів. Згідно з SGRQ, найбільш виражена симптоматика та вплив захворювання на загальний стан організму відзначається у пацієнтів клінічної групи D. Заключення: у пацієнтів з поєднаною патологією АГ та ХОЗЛ достовірно знижені всі показники психічного та фізичного здоров'я. Встановлено взаємообтяжливий вплив обмеженої фізичної та психологічної життєдіяльності організму на стан гемодинаміки, що проявляється зміною структурно-функціонального стану серця у пацієнтів з АГ у поєднанні з ХОЗЛ.

Ишемическая болезнь сердца (ИБС) и хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) - распространенные заболевания, занимающие ведущие места в рейтинге Глобального бремени заболеваний (2019). ИБС и ХОЗЛ часто сочетаются, что создает трудности в диагностике и лечении пациентов в реальной клинической практике. Цель исследования - выявить проблемы в диагностике и лечении пациентов с сочетанием хронической ИБС с ХОЗЛ на основании ретроспективного анализа медицинской документации. Также была оценена приверженность пациентов к лечению на основании шкалы Мориски-Грина (MMAS-8). Проведен анализ медицинских карт стационарного больного 108 пациентов с сочетанием хронической ИБС и ХОЗЛ, находившихся на лечении в КП "Криворожская городская клиническая больница N 2 КМР". Оценено качество диагностики и лечения ИБС в соответствии с приказом МЗ Украины N 152 от 02.03.2016 г., с учетом рекомендаций Европейского кардиологического общества 2019 г. Установлено, что анамнез курения собран у 23,1 % пациентов, индекс массы тела определен в 51,9 %, ультразвуковое исследование сонных артерий проведено в 7,4 % случаев. Уровень общего холестерина определен у 59,2 % пациентов, а уровень холестерина липопротеидов низкой плотности - только у 43,5 %. Трансторакальная эхокардиография (ЭхоКГ) выполнена у 62,9 % пациентов, но ни в одном случае не проведена стресс-ЭхоКГ и тесты с дозированной физической нагрузкой. Суточное мониторирование ЭКГ выполнено в 60,2 % случаев. Определение уровня мозгового натрийуретического пептида (BNP) или его предшественника (NT-proBNP) для уточнения генеза одышки не проводилось. Выявлено, что пациентам с сочетанием ИБС и ХОЗЛ редко назначаются бета-адреноблокаторы (29,6 % пациентов), ивабрадин (11,1 % пациентов) и статины (65,7 % пациентов). В базисной терапии ХОЗЛ недостаточно использовались фиксированные комбинации бронходилататоров длительного действия. При этом приверженность пациентов к базисной терапии ИБС и ХОЗЛ является недостаточной - неприверженными к лечению оказались 45,4 % пациентов, частично приверженны - 43,5 %, и только 11,1 % пациентов были приверженны к лечению.